смоляник

СМОЛЯНИ́К, а́, ч. Те саме, що смолоски́п.

[6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (Сам., II, 1958, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смоляник — СМОЛЯНИ́К, а́, ч. Те саме, що смолоски́п. [6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
  2. смоляник — СМОЛОСКИ́П (переносний світильник — палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ (СВІ́ТИЧ) заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  3. смоляник — -а, ч. Те саме, що смолоскип. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смоляник — смоляни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. смоляник — Смоляник, -ка м. = смолоскип. Лохв. у. Словник української мови Грінченка