смоляник
Смоляник, -ка
м. = смолоскип. Лохв. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смоляник — смоляни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- смоляник — -а, ч. Те саме, що смолоскип. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смоляник — СМОЛЯНИ́К, а́, ч. Те саме, що смолоски́п. [6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
- смоляник — СМОЛОСКИ́П (переносний світильник — палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ (СВІ́ТИЧ) заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
- смоляник — СМОЛЯНИ́К, а́, ч. Те саме, що смолоски́п. [6-й голос:] Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (Сам., II, 1958, 69). Словник української мови в 11 томах