сніжниця —
СНІЖНИ́ЦЯ, і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль. На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (А. Турчинська).
Словник української мови у 20 томах
сніжниця —
СНІЖНИ́ЦЯ, і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль. На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (Турч., Зорі.., 1950, 201).
Словник української мови в 11 томах
сніжниця —
Сніжниця, -ці ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Словник української мови Грінченка