совісно

со́вісно

присл.

1》 Присл. до совісний.

2》 у знач. присудк. сл. Соромно, ніяково комусь.

Значення в інших словниках

1. совісно — со́вісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. совісно — 1. соромно, соромливо, сором'язно, сором'яжно 2. сумлінно, чесно, справедливо, правдиво, праведно, щиро, (працювати) сумлінно, ретельно, дбайливо, пильно, загарливо, запопадне, запопадливо, див. старанно, роботящий, ревно, добросовісно, акуратно  Словник чужослів Павло Штепа
3. совісно — СО́ВІСНО, присл. 1. Присл. до со́вісний. Дід совісно рвав [записки] на дрібненькі клаптики. – Нехай не посилають чорт-і-знає яких записок. Бо зведуть дівчину (Я. Качура); // Старанно, чесно. Совісно працювати. 2. у знач. пред. Соромно, ніяково комусь.  Словник української мови у 20 томах
4. совісно — СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М.  Словник синонімів української мови
5. совісно — Со́вісно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. совісно — СО́ВІСНО, присл. 1. Присл. до со́вісний. Дід совісно рвав [записки] на дрібненькі клаптики. — Нехай не посилають чорт-і-знає яких записок. Бо зведуть дівчину (Кач.  Словник української мови в 11 томах