совісно
СО́ВІСНО, присл.
1. Присл. до со́вісний.
Дід совісно рвав [записки] на дрібненькі клаптики. – Нехай не посилають чорт-і-знає яких записок. Бо зведуть дівчину (Я. Качура);
// Старанно, чесно.
Совісно працювати.
2. у знач. пред. Соромно, ніяково комусь.
Совісно мені перед вами, що коректа оповідання мого “Сон” так затрималася (М. Коцюбинський);
– Василю Івановичу! Як вам не совісно! Не знала, що ви такий зловредний (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)