1. Словник української мови у 20 томах

совісно

СО́ВІСНО, присл.

1. Присл. до со́вісний.

Дід совісно рвав [записки] на дрібненькі клаптики. – Нехай не посилають чорт-і-знає яких записок. Бо зведуть дівчину (Я. Качура);

// Старанно, чесно.

Совісно працювати.

2. у знач. пред. Соромно, ніяково комусь.

Совісно мені перед вами, що коректа оповідання мого “Сон” так затрималася (М. Коцюбинський);

– Василю Івановичу! Як вам не совісно! Не знала, що ви такий зловредний (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совісно — со́вісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. совісно — присл. 1》 Присл. до совісний. 2》 у знач. присудк. сл. Соромно, ніяково комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совісно — 1. соромно, соромливо, сором'язно, сором'яжно 2. сумлінно, чесно, справедливо, правдиво, праведно, щиро, (працювати) сумлінно, ретельно, дбайливо, пильно, загарливо, запопадне, запопадливо, див. старанно, роботящий, ревно, добросовісно, акуратно Словник чужослів Павло Штепа
  4. совісно — СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М. Словник синонімів української мови
  5. совісно — Со́вісно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. совісно — СО́ВІСНО, присл. 1. Присл. до со́вісний. Дід совісно рвав [записки] на дрібненькі клаптики. — Нехай не посилають чорт-і-знає яких записок. Бо зведуть дівчину (Кач. Словник української мови в 11 томах