солонкуватий

солонкува́тий

-а, -е.

Те саме, що солонуватий.

Значення в інших словниках

1. солонкуватий — солонкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. солонкуватий — СОЛОНКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що солонува́тий. З моря тягнув теплий солонкуватий вітер (В. Собко); Недалеко Чорне море, і від нього приносять вітри солонкувату вогкість (І. Кириленко); Припадав [Сашко] щокою до понурої теплої морди, по якій котилися ..  Словник української мови у 20 томах
3. солонкуватий — СОЛОНКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що солонува́тий. З моря тягнув теплий солонкуватий вітер (Собко, Шлях.., 1948, 179); Недалеко Чорне море, і від нього приносять вітри солонкувату вогкість (Кир., Вибр.  Словник української мови в 11 томах