солід

солі́д

-а, ч.

Золота римська, згодом візантійська, монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г).

Значення в інших словниках

1. солід — солі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. солід — СОЛІ́Д, а, ч. Римська, пізніше візантійська золота монета, яку почали карбувати з 309 р. н. е.  Словник української мови у 20 томах
3. солід — солі́д (лат. solidus – міцний, тривкий) золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 р. – основна монетна і лічильно-грошова одиниця Римської держави.  Словник іншомовних слів Мельничука