солід

СОЛІ́Д, а, ч.

Римська, пізніше візантійська золота монета, яку почали карбувати з 309 р. н. е.

Значення в інших словниках

1. солід — солі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. солід — -а, ч. Золота римська, згодом візантійська, монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солід — солі́д (лат. solidus – міцний, тривкий) золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 р. – основна монетна і лічильно-грошова одиниця Римської держави.  Словник іншомовних слів Мельничука