солід
СОЛІ́Д, а, ч.
Римська, пізніше візантійська золота монета, яку почали карбувати з 309 р. н. е.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солід — солі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- солід — -а, ч. Золота римська, згодом візантійська, монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г). Великий тлумачний словник сучасної мови
- солід — солі́д (лат. solidus – міцний, тривкий) золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 р. – основна монетна і лічильно-грошова одиниця Римської держави. Словник іншомовних слів Мельничука