солід
солі́д
(лат. solidus – міцний, тривкий)
золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 р. – основна монетна і лічильно-грошова одиниця Римської держави.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солід — солі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- солід — -а, ч. Золота римська, згодом візантійська, монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г). Великий тлумачний словник сучасної мови
- солід — СОЛІ́Д, а, ч. Римська, пізніше візантійська золота монета, яку почали карбувати з 309 р. н. е. Словник української мови у 20 томах