сонцеликий

сонцели́кий

-а, -е, поет.

Сповнений світлом і теплом сонця. Сонцеликий день.

|| Який приносить щастя, радість.

|| Веселий, радісний.

Значення в інших словниках

1. сонцеликий — СОНЦЕЛИКИЙ, а, е, поет. Сповнений світлом і теплом сонця. І землю нашу, землю сонцелику Дощі умиють молоді (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 5); Сонцеликий день; // Який приносить щастя, радість.  Словник української мови в 11 томах