сонцеликий
сонцели́кий
-а, -е, поет.
Сповнений світлом і теплом сонця. Сонцеликий день.
|| Який приносить щастя, радість.
|| Веселий, радісний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонцеликий — СОНЦЕЛИКИЙ, а, е, поет. Сповнений світлом і теплом сонця. І землю нашу, землю сонцелику Дощі умиють молоді (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 5); Сонцеликий день; // Який приносить щастя, радість. Словник української мови в 11 томах