1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сонцелюб

сонцелю́б

-а, ч.

Той (те), хто (що) любить сонце.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонцелюб — СОНЦЕЛЮ́Б, а, ч. Той (те), хто (що) любить сонце. Я сонцелюб. Я живу повним життям тільки влітку, тільки тоді, коли шаленіє сонце (І. Сенченко); Маленькі клени тягнулися вгору .. Жадібні сонцелюби, вони навперейми з іншими рвалися вгору, квапилися рости (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  2. сонцелюб — СОНЦЕЛЮ́Б, а, чол. Той (те), хто (що) любить сонце. Я — сонцелюб. Я живу повним життям тільки влітку, тільки тоді, коли шаленів сонце (Іван Сенченко, Опов., 1959, 253); Маленькі клени тягнулися вгору.. Словник української мови в 11 томах