сонцелюбний
сонцелю́бний
-а, -е.
Який любить сонце. Сонцелюбні рослини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонцелюбний — сонцелю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- сонцелюбний — СОНЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Про того (те), хто (що) любить сонце. Після вічних льодів та завивання пурги відігрівають [полярники] тут [на півдні] свої прогартовані душі, свої застуджені кості, забивають вечорами “козла” та вчаться розводити ніжні, раніш, може... Словник української мови у 20 томах