сонцелюбний

сонцелю́бний

-а, -е.

Який любить сонце. Сонцелюбні рослини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонцелюбний — сонцелю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сонцелюбний — СОНЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Про того (те), хто (що) любить сонце. Після вічних льодів та завивання пурги відігрівають [полярники] тут [на півдні] свої прогартовані душі, свої застуджені кості, забивають вечорами “козла” та вчаться розводити ніжні, раніш, може... Словник української мови у 20 томах