сонцелюбний

сонцелю́бний

-а, -е.

Який любить сонце. Сонцелюбні рослини.

Значення в інших словниках

1. сонцелюбний — сонцелю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонцелюбний — СОНЦЕЛЮ́БНИЙ, а, е. Про того (те), хто (що) любить сонце. Після вічних льодів та завивання пурги відігрівають [полярники] тут [на півдні] свої прогартовані душі, свої застуджені кості, забивають вечорами “козла” та вчаться розводити ніжні, раніш, може...  Словник української мови у 20 томах