сонцесяйний

сонцеся́йний

-а, -е, поет.

1》 У якому багато сонця, сповнений світлом і теплом сонця.

2》 перен. Наповнений щастям, радістю, який виражає радість.

Значення в інших словниках

1. сонцесяйний — сонцеся́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонцесяйний — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. сонцесяйний — СОНЦЕСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. 1. У якому багато сонця, сповнений світлом і теплом сонця. День видався сонцесяйний (Ю. Смолич); Я прибув [у село]. Й серце моє розкололося. Далі ясні, сонцесяйні! (П.  Словник української мови у 20 томах
4. сонцесяйний — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...  Словник синонімів української мови
5. сонцесяйний — СОНЦЕСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. 1. У якому багато сонця, сповнений світлом і теплом сонця. Тепер прийшла вона [весна] на нашу землю — владна, сонцесяйна, ширококрила (Рад. Укр., 27.III 1968, 4); День видався сонцесяйний (Смолич, Прекр. катастр.  Словник української мови в 11 томах