сотників

со́тників

-кова, -кове.

Прикм. до сотник.

|| Належний сотникові.

Значення в інших словниках

1. сотників — со́тників прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сотників — СО́ТНИКІВ, а, е. Належний сотникові. На тую тему вона довго балакала зі своєю тіткою, з котрою їй довелося спати в одній кімнаті в сотниковому дворі (Б. Лепкий); Сотників кінь.  Словник української мови у 20 томах