сотників

СО́ТНИКІВ, а, е.

Належний сотникові.

На тую тему вона довго балакала зі своєю тіткою, з котрою їй довелося спати в одній кімнаті в сотниковому дворі (Б. Лепкий);

Сотників кінь.

Значення в інших словниках

1. сотників — со́тників прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сотників — -кова, -кове. Прикм. до сотник. || Належний сотникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови