Великий тлумачний словник сучасної мови

спадкодавець

спадкода́вець

-вця, ч.

Особа, що передає кому-небудь спадщину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спадкодавець — спадкода́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
  3. спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69).  Словник української мови в 11 томах