спадкодавець

СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Особа, що передає кому-небудь спадщину.

Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. спадкодавець — спадкода́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спадкодавець — -вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спадкодавець — СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цив. кодекс УРСР, 1950, 69).  Словник української мови в 11 томах