спальник
спа́льник
-а, ч.
1》 іст. У Російській державі 15-17 ст. – придворний, в обов'язки якого входило допомагати царю одягатись і роздягатись, супроводжувати його під час поїздок і т. ін.
|| Така людина при дворах інших володарів.
2》 розм. Спальний мішок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови