Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
спанілий —
спані́лий дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
спанілий —
СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
спанілий —
СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (Н.-Лев., VII, 1966, 216).
Словник української мови в 11 томах
спанілий —
Спанілий, -а, -е Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2а 1.
Словник української мови Грінченка