спанілий

СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.

Дієпр. акт. до спані́ти.

Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. спанілий — спані́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. спанілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. теп. ч. до спаніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спанілий — СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (Н.-Лев., VII, 1966, 216).  Словник української мови в 11 томах
4. спанілий — Спанілий, -а, -е Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2а 1.  Словник української мови Грінченка