спанілий
СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм.
Дієпр. акт. до спані́ти.
Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спанілий — спані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- спанілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. теп. ч. до спаніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спанілий — СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (Н.-Лев., VII, 1966, 216). Словник української мови в 11 томах
- спанілий — Спанілий, -а, -е Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2а 1. Словник української мови Грінченка