1. Словник української мови Грінченка

спанілий

Спанілий, -а, -е

Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України. К. Досв. 2а 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спанілий — спані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. спанілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. теп. ч. до спаніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спанілий — СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. спанілий — СПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до спані́ти. Польські тогочасні пани, вкрай випещені та без міри спанілі в розкоші, не могли знести недогоди військового таборового життя (Н.-Лев., VII, 1966, 216). Словник української мови в 11 томах