спаринг

спа́ринг

-у, ч.

1》 У контактних видах спорту – тренувальний бій з метою всебічної підготовки спортсмена до змагань.

2》 розм. Публічна дискусія з метою виявлення уразливих, слабких місць в аргументації під час наступних диспутів.

Значення в інших словниках

1. спаринг — спа́ринг іменник чоловічого роду тренувальний бій спорт.  Орфографічний словник української мови
2. спаринг — СПА́РИНГ, у, ч. 1. спорт. Тренувальний бій з метою всебічної підготовки боксера до змагання. 2. розм. Публічна дискусія з метою виявлення слабких місць аргументації в наступних диспутах. Ідеологічний, політичний спаринг; Спаринг представників влади.  Словник української мови у 20 томах
3. спаринг — спа́ринг (англ. sparring) тренувальний бій у боксі з метою підготовки до змагання. Інша назва – вільний бій.  Словник іншомовних слів Мельничука