спаринг

СПА́РИНГ, у, ч.

1. спорт. Тренувальний бій з метою всебічної підготовки боксера до змагання.

2. розм. Публічна дискусія з метою виявлення слабких місць аргументації в наступних диспутах.

Ідеологічний, політичний спаринг;

Спаринг представників влади.

Значення в інших словниках

1. спаринг — спа́ринг іменник чоловічого роду тренувальний бій спорт.  Орфографічний словник української мови
2. спаринг — -у, ч. 1》 У контактних видах спорту – тренувальний бій з метою всебічної підготовки спортсмена до змагань. 2》 розм. Публічна дискусія з метою виявлення уразливих, слабких місць в аргументації під час наступних диспутів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаринг — спа́ринг (англ. sparring) тренувальний бій у боксі з метою підготовки до змагання. Інша назва – вільний бій.  Словник іншомовних слів Мельничука