спахати

спаха́ти

-аю, -аєш і спахувати, -ую, -уєш, недок., спахнути, -ну, -неш, док.

Те саме, що спалахувати.

Значення в інших словниках

1. спахати — спаха́ти дієслово недоконаного виду спалахувати  Орфографічний словник української мови
2. спахати — СПАХА́ТИ, а́ю, а́єш, СПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що спала́хувати. Жар жеврів і вряди-годи спахав на головешках (І. Нечуй-Левицький); Спахнув сірник, і в блідому світлі з'явилась перед нею велика фігура о. Василя (М.  Словник української мови у 20 томах
3. спахати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. спахати — СПАХА́ТИ, а́ю, а́єш і СПА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що спала́хувати. Жар жеврів і вряди-годи спахав на головешках (Н.-Лев., IV, 1956, 239); Спахнув сірник, і в блідому світлі з’явилась перед нею велика фігура...  Словник української мови в 11 томах