Великий тлумачний словник сучасної мови

спечно

спе́чно

Присл. до спечний.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спечно — спе́чно присудкове слово спека незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. спечно — СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний; // у знач. присудк. сл. Спечно було в степу коням і людям (Ю. Яновський); Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент .. В цеху спечно й шумно (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. спечно — СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний; // у знач. присудк. сл. Спечно було в степу коням і людям (Ю. Янов., II, 1958, 172); Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент.. В цеху спечно й шумно (Знання.., 1, 1970, 13).  Словник української мови в 11 томах
  4. спечно — Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44.  Словник української мови Грінченка