Словник української мови Грінченка

спечно

Спечно

нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спечно — спе́чно присудкове слово спека незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. спечно — Присл. до спечний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спечно — СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний; // у знач. присудк. сл. Спечно було в степу коням і людям (Ю. Яновський); Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент .. В цеху спечно й шумно (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. спечно — СПЕ́ЧНО. Присл. до спе́чний; // у знач. присудк. сл. Спечно було в степу коням і людям (Ю. Янов., II, 1958, 172); Тепер загляньмо в термічний цех. Тут гартують інструмент.. В цеху спечно й шумно (Знання.., 1, 1970, 13).  Словник української мови в 11 томах