спивати

Спива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Чуб. І. 131. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. Чуб. V. 429. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Pauli. Спили зелене вино. Чуб. III. 400.

Значення в інших словниках

1. спивати — спива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спивати — -аю, -аєш, недок., спити, зіп'ю, зіп'єш, док., перех. 1》 Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Спивати вершки з молока. || Робити напій неміцним, неодноразово зливаючи його і розбавляючи водою. Спивати чай. 2》 розм. Пити, випивати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спивати — СПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПИ́ТИ, зіп'ю́, зіп'є́ш, док., що. 1. Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Л. Первомайський); Спивати вершки з молока; * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. спивати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. спивати — СПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПИ́ТИ, зіп’ю́, зіп’є́ш, док., перех. 1. Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Перв., І, 1958, 431); Спивати вершки з молока; *Образно.  Словник української мови в 11 томах