спиняти
спиня́ти
-яю, -яєш, недок., спинити, спиню, спиниш, док., перех.
1》 Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти.
|| Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін.
Спиняти кров — припиняти, ліквідувати кровотечу.
2》 Припиняти розвиток, перебіг чого-небудь, переривати якусь дію, якийсь стан, процес і т. ін.
Спиняти сльози — а) (чиї) змушувати кого-небудь перестати плакати; б) (свої) переставати плакати.
3》 Затримувати того, хто йде, їде або має намір піти, поїхати звідкись.
|| Відмовляти кого-небудь від якогось вчинку, примушувати не робити щось; стримувати.
4》 Звертати, спрямовувати на кого-, що-небудь (погляд, увагу і т. ін.).
|| Затримувати на кому-, чому-небудь (погляд, увагу і т. ін.).
|| Притягувати до себе, затримувати на собі (чийсь погляд, чиюсь увагу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови