спиняти

спиня́ти

-яю, -яєш, недок., спинити, спиню, спиниш, док., перех.

1》 Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти.

|| Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін.

Спиняти кров — припиняти, ліквідувати кровотечу.

2》 Припиняти розвиток, перебіг чого-небудь, переривати якусь дію, якийсь стан, процес і т. ін.

Спиняти сльози — а) (чиї) змушувати кого-небудь перестати плакати; б) (свої) переставати плакати.

3》 Затримувати того, хто йде, їде або має намір піти, поїхати звідкись.

|| Відмовляти кого-небудь від якогось вчинку, примушувати не робити щось; стримувати.

4》 Звертати, спрямовувати на кого-, що-небудь (погляд, увагу і т. ін.).

|| Затримувати на кому-, чому-небудь (погляд, увагу і т. ін.).

|| Притягувати до себе, затримувати на собі (чийсь погляд, чиюсь увагу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me