1. Словник української мови Грінченка

спиняти

Спиняти, -няю, -єш

сов. в. спини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Ой гуляла, волю мала, мати не спиняла. Грин. III. 268. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. О. 1861. IV. 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спиняти — спиня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спиняти — див. ЗУПИНЯТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  3. спиняти — -яю, -яєш, недок., спинити, спиню, спиниш, док., перех. 1》 Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. || Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін. Спиняти кров — припиняти, ліквідувати кровотечу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спиняти — СПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПИНИ́ТИ, спиню́, спи́ниш, док., кого, що. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. Догнала я її, беру за руку, спиняю: – та куди ж ідеш, Катре?... Словник української мови у 20 томах
  5. спиняти — ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Словник синонімів української мови
  6. спиняти — Спиня́ти, -ня́ю, -ня́єш; спини́ти, спиню́, спи́ниш, -нять; спи́нений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спиняти — СПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПИНИ́ТИ, спиню́, спи́ниш, док., перех. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. Догнала я її, беру за руку, спиняю: — та куди ж ідеш, Катре?... Словник української мови в 11 томах