спинятися

спиня́тися

-яюся, -яєшся, недок., спинитися, спинюся, спинишся, док.

1》 Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися.

|| Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.).

|| Переставати битися (про серце).

2》 Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово поселятися, влаштовуватися в когось, десь.

|| Тимчасово припинивши просування вперед, розташовуватися в якомусь місці (на відпочинок, ночівлю і т. ін.).

3》 Припиняти свій розвиток, перебіг, перериватися (про якусь дію, якийсь стан, процес і т. ін.).

|| Переставати говорити, співати і т. ін., уривати свою мову, пісню тощо; замовкати.

|| перен. Припиняти свій природний хід, переставати розвиватися далі.

4》 Переставати робити що-небудь, переривати якусь дію, заняття.

5》 Зосереджуватися, затримувати свою увагу на чому-небудь.

|| Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь (про зір, погляд).

|| у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Спинятися поглядом.

6》 на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу.

7》 на комучому. Обирати кого-, що-небудь з-поміж інших, надавати перевагу комусь, чомусь.

8》 тільки недок. Пас. до спиняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинятися — спиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спинятися — див. ЗУПИНЯТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  3. спинятися — [спиен’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. спинятися — СПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПИНИ́ТИСЯ, спиню́ся, спи́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. Словник української мови у 20 томах
  5. спинятися — зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Фразеологічний словник української мови
  6. спинятися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. спинятися — СПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПИНИ́ТИСЯ, спиню́ся, спи́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. Словник української мови в 11 томах