сплюндрований

сплюндро́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сплюндрувати.

|| сплюндровано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який зазнав руйнування, нищення, грабування, спустошення.

3》 у знач. прикм. Який зазнав катування.

Значення в інших словниках

1. сплюндрований — сплюндро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сплюндрований — СПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сплюндрува́ти. [Гарісчандра:] Міста, і села, Й палати їх [князів] понищені, маєтки Сплюндровані (І. Франко); Воно [місто] було далеке вже від нього, сплюндроване і понівечене ворогом (Н.  Словник української мови у 20 томах
3. сплюндрований — Сплю[і]ндро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сплюндрований — СПЛЮНДРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплюндрува́ти. [Гарісчандра:] Міста, і села, Й палати їх [князів] понищені, маєтки Сплюндровані (Фр., X, 1954, 416); Воно [місто] було далеке вже від нього, сплюндроване і понівечене ворогом (Рибак, Час..  Словник української мови в 11 томах