сподіванка

споді́ванка

-и, ж.

1》 Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення.

2》 Надія на що-небудь; припущення, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь.

|| Те, на що або той, на якого можна надіятися, покладатися, що (хто) є відрадою, опорою для кого-небудь. Перевершувати сподіванки.

Значення в інших словниках

1. сподіванка — споді́ванка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сподіванка — див. НАДІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. сподіванка — див. надія  Словник синонімів Вусика
4. сподіванка — СПОДІ́ВАНКА, и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення.  Словник української мови у 20 томах
5. сподіванка — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч.  Словник синонімів української мови
6. сподіванка — СПОДІ́ВАНКА, и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення.  Словник української мови в 11 томах
7. сподіванка — Сподіванка, -ки ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.  Словник української мови Грінченка