спожитий

спожи́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спожити.

|| спожито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. спожитий — спожи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спожитий — СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спожи́ти. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає .. на сходи (І.  Словник української мови у 20 томах
3. спожитий — СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спожи́ти. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає.. на сходи (Мик.  Словник української мови в 11 томах