спожитий
спожи́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до спожити.
|| спожито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спожитий — спожи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спожитий — СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спожи́ти. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає .. на сходи (І. Словник української мови у 20 томах
- спожитий — СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спожи́ти. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає.. на сходи (Мик. Словник української мови в 11 томах