1. Словник української мови в 11 томах

спожитий

СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спожи́ти.

Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає.. на сходи (Мик., І, 1957, 178);

Крім спожитої на пасовищі і скошеної на підгодівлю зеленої маси, літом коровам дають і концентрати з такого розрахунку, як і зимою (Хлібороб Укр., 2, 1966, 18);

Позитивний вплив фосфору, спожитого бавовником у перші 10 днів після сівби, позначається протягом усього вегетаційного періоду (Техн. культ., 1956, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спожитий — спожи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спожитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спожити. || спожито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спожитий — СПОЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спожи́ти. Кума, червона від спожитих трунків і невгамовна в своїх домаганнях, гупає .. на сходи (І. Словник української мови у 20 томах