спокійнісінько —
СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький. Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (І. Франко); Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Ю.
Словник української мови у 20 томах
спокійнісінько —
Спокійні́сінько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спокійнісінько —
СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький. Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (Фр., IV, 1950, 65); Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Збан., Між.
Словник української мови в 11 томах
спокійнісінько —
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Словник української мови Грінченка