спокійнісінько

СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм.

Присл. до спокійні́сінький.

Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (І. Франко);

Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Ю. Збанацький);

В найлютіші морози він спокійнісінько обходився без рукавиць (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. спокійнісінько — спокійні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. спокійнісінько — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. спокійнісінько — розм. Присл. до спокійнісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спокійнісінько — Спокійні́сінько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спокійнісінько — СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький. Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (Фр., IV, 1950, 65); Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Збан., Між.  Словник української мови в 11 томах
6. спокійнісінько — Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.  Словник української мови Грінченка