спокійнісінько
СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм.
Присл. до спокійні́сінький.
Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (І. Франко);
Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Ю. Збанацький);
В найлютіші морози він спокійнісінько обходився без рукавиць (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокійнісінько — спокійні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- спокійнісінько — див. поволі Словник синонімів Вусика
- спокійнісінько — розм. Присл. до спокійнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спокійнісінько — Спокійні́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спокійнісінько — СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький. Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (Фр., IV, 1950, 65); Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Збан., Між. Словник української мови в 11 томах
- спокійнісінько — Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно. Словник української мови Грінченка