1. Словник української мови у 20 томах

споловини

СПОЛОВИ́НИ, присл.

На половинних засадах, навпіл з ким-небудь.

Позичте глини споловини (прислів'я);

Знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою. – А може, зі мною в супрягу? Споловини, га? Чи таки й справді собі десь уже на стороні сівача напримітила [примітила]? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споловини — сполови́ни прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. споловини — СПОЛОВИНИ – З ПОЛОВИНИ Споловини, присл. На половинних засадах, навпіл з кимось. Другого ж року стали в людей споловини орати (Ганна Барвінок); Землю вона одразу оддала споловини (Панас Мирний). З половини, ім. з прийм. Літературне слововживання
  3. споловини — присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споловини — Сполови́ни, присл.: з полови́ни, імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. споловини — СПОЛОВИ́НИ, присл. На половинних засадах, навпіл з ким-небудь. Позичте глини споловини (Укр.. присл.., 1963, 311); Знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою. — А може, зі мною в супрягу? Споловини, га?... Словник української мови в 11 томах