1. Словник української мови в 11 томах

спокійнісінько

СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький.

Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (Фр., IV, 1950, 65);

Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Збан., Між.. людьми, 1955, 207);

В найлютіші морози він спокійнісінько обходився без рукавиць (Гончар, III, 1959, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокійнісінько — спокійні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. спокійнісінько — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. спокійнісінько — розм. Присл. до спокійнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спокійнісінько — СПОКІЙНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до спокійні́сінький. Їжиха [їжачиха] лишилася спокійнісінько на своїм місці (І. Франко); Зайчик, сірий і волохатий, спокійнісінько сидів собі у ящику на задніх лапках, а передніми старанно умивав мордочку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. спокійнісінько — Спокійні́сінько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спокійнісінько — Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно. Словник української мови Грінченка