спонукальний

спонука́льний

-а, -е.

Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось.

Спонукальне речення — речення, яке виражає різні форми волевиявлення, від прохання чи застереження до категоричного наказу.

Значення в інших словниках

1. спонукальний — спонука́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спонукальний — СПОНУКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось. В неусвідомленні спонукальних факторів виникнення симпатій та антипатій людини криється таємниця інтимних почуттів (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. спонукальний — СПОНУКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв’язування війни і воєнного нападу на інші країни (Маніф.  Словник української мови в 11 томах