1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спонукальний

спонука́льний

-а, -е.

Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось.

Спонукальне речення — речення, яке виражає різні форми волевиявлення, від прохання чи застереження до категоричного наказу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонукальний — спонука́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спонукальний — СПОНУКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось. В неусвідомленні спонукальних факторів виникнення симпатій та антипатій людини криється таємниця інтимних почуттів (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. спонукальний — СПОНУКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв’язування війни і воєнного нападу на інші країни (Маніф. Словник української мови в 11 томах