спонуканий
спону́каний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до спонукати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спонуканий — спону́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спонуканий — СПОНУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спонука́ти. Спонуканий добротним намислом розрадити чужі страждання й самому розважитись, Юхименко заглянув до кімнати (Я. Качура); Андрій відштовхнув його [божевільного], і він полетів. Словник української мови у 20 томах
- спонуканий — СПОНУ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спонука́ти. Спонуканий добротним намислом розрадити чужі страждання й самому розважитись, Юхименко заглянув до кімнати (Кач., II, 1958, 342); Андрій відштовхнув його [божевільного], і він полетів. Словник української мови в 11 томах