спонукати
I спон`укатидив. спонукати.
II спонук`ати-аю, -аєш і спонукувати, -ую, -уєш, недок., спонукати, -аю, -аєш і рідко спонукнути, -ну, -неш, док., перех., до чого, на що, з інфін. і без додатка.
Викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь; змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови